Парк української культури було відкрито у липні 2019 року за ініціативи ГО «Українська родина» та за підтримки мерії Муратпаша, яка завжди залишається поруч з українською громадою.

У липні 2020 року в парку було встановлено барельєф українському поету, художнику та просвітителю Тарасу Шевченку, створений турецьким скульптором Саліхом Акбулутом. Автор перекладу фрагменту вірша з української мови на турецьку — Тудора Арнаут. 

Проєкт отримав відзнаку Національного реєстру рекордів України як перший пам'ятник Кобзареві на території Туреччини.

У 2025 році Консульство України в Анталії, на чолі з Консулом України Олександром Вороніним, ініціювало модернізацію парку з метою створення сучасного простору, який занурював би відвідувачів у атмосферу української культури.

Проєкт отримав підтримку Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, який на момент відкриття парку обіймав посаду Посла України в Туреччині.  

До розробки загальної концепції оновленого вигляду було залучено студентів Факультету технологій та дизайну Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Реалізація реновації розпочалася з художнього оформлення альтанок в українському стилі. Одну з них було оздоблено студентами у техніці петриківського мистецтва, тоді як ще дві — у техніці самчиківського розпису — виконали українці, які проживають в Анталії.

Барельєф Тараса Шевченка було перенесено до більш затишної частини парку, а також встановлено центральну паркову композицію — вишукані металеві скульптури: велику писанку та 28 металевих ліхтарів, оздоблених українським орнаментом, автором яких є український майстер Сергій Рябічін. 

Саме писанка, як традиційний український оберіг і символ життя, стала композиційним серцем парку. Ліхтарі із зображенням колосків пшениці та елементів українського орнаменту, розміщені вздовж двох доріжок, м’яко вибудовують простір, надаючи йому цілісності та витонченої художньої завершеності.

Колоски пшениці у візерунку писанки уособлюють хліб і саме життя — символи родючості, достатку, безперервності та відродження, а також єдності роду й землі. Образ Дерева життя та хрестоподібні композиції передають сакральне поєднання неба і землі, утверджуючи гармонію чотирьох стихій і світовий лад. Солярні знаки у формі ромбів символізують сонце, плин часу, вічність, добробут і плодючість. Хвилясті та ламані лінії орнаменту втілюють ідею вічного руху та нескінченності буття.

Особливої виразності парку надало художнє освітлення дерев у кольорах Державного Прапора України — як символу нашої ідентичності, єдності та незламності. 

Яскравим і самобутнім елементом оновленого простору став український рушник, відтворений фарбами на спеціальному полімерному матеріалі, стійкому до впливу інтенсивного сонячного випромінювання та дощів.

Ще одним витонченим штрихом в оновленні простору парку стала скульптура «Зародок», люб’язно подарована авторкою Олесею Дворак-Галік, яка символізує початок життя та зародження форми, органічно доповнюючи загальну концепцію парку як простору, що відображає ідею відродження, безперервності життя та розвитку української культурної традиції.