Шановна українська громада!

Настав час поділитися з вами результатами нашої роботи і розказати про дуже цікавий проєкт, реалізація якого ще триває, але який вже встиг об’єднати багато українських сердець.

Як це було:

У липні 2019 року за ініціативи ГО «Українська родина» та за підтримки мерії Муратпаша в районі Гюзельоба (Güzeloba) було відкрито Парк Української культури (Ukrayna Kültür Parkı).

У липні 2020 року в парку встановлено барельеф українському поету, художнику та просвітителю Тарасу Шевченку.

З того часу парк став осередком українського культурного життя в Анталії. А також місцем зустрічей української громади з офіційними представниками влади, дипломатами, діячами культури та міжнародними партнерами. У парку щорічно проходять заходи з нагоди дня народження та дня смерті нашого великого поета Тараса Шевченка, а також різноманітні зустрічі, концерти, фестивалі, урочисті події.

Час змін:

Подібні місця за кордоном – це завжди дуже важливо. Це зв'язок з ненькою Україною, це збереження ідентичності, це пам’ять і спадкоємність поколінь, це український простір для дітей і дорослих, для тих, хто давно живе в Туреччині, і гостей міста Анталія.

Тому, ми подумали, що це має бути не просто парк, а справжній куточок України в Анталії.

Тож, у 2025 році Консульство України в Анталії запропонувало модернізувати парк, додати українського колориту та створити сучасний простір, який занурював би відвідувачів у атмосферу української культури та розповідав би про Україну візуально і атмосферно.

З березня 2025 року почалася дуже активна та кропітка робота з реорганізації парку Української культури:

• До проєкту вирішено було залучити українських майстрів, які є носіями наших традицій, а також українську молодь, яка є носієм прогресивності та сучасності. Це давало змогу створити простір, який відображав би історію, але водночас був би сучасним та цікавим.
• Проєкт отримав підтримку Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, який на момент відкриття парку обіймав посаду Посла України в Туреччині. Під час зустрічі з представниками українського бізнесу в Анталії він закликав долучитися до реалізації цієї важливої та символічної ініціативи, спрямованої на зміцнення української присутності та єдності громади за кордоном.
• До розробки загальної концепції оновленого вигляду парку було залучено українську молодь, а саме студентів Факультету технологій та дизайну Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, які створили концептуальні візуальні рішення, ескізи та художні елементи, що гармонійно поєднали сучасний підхід із національними символами України.
• Після погодження запропонованої дизайн-концепції мерією Муратпаша ми розпочали пошук майстрів в Україні, які змогли б професійно та якісно втілити творчий задум дизайнерів у життя. Завдання було непростим: необхідно було створити естетично довершені паркові фігури, що водночас відповідали б високим вимогам міцності та стійкості до кліматичних умов Анталії, нищівного літнього сонця, сильних вітрів та потужних зимових злив. Саме тому особлива увага приділялася вибору матеріалів і конструктивних рішень, щоб забезпечити довговічність, безпечність і збереження художньої цінності елементів парку на довгі роки.

Втілення мрії в життя:

• Активна фаза робіт почалася влітку 2025 року з розпису альтанок в українському стилі. Розпис — це одна з характерних і впізнаваних особливостей української культури, що поєднує в собі глибоку символіку та багатовікові традиції. Отже це могло стати однією з окрас парку. Ідей було дуже багато, хотіли розписувати лавки, столики, альтанки зовні тощо, але зупинилися на варіанті, який міг би уберегти художні витвори від атмсоферних впливів, а саме розписати внутрішню сторону дахів альтанок.
• Першу альтанку було оздоблено розписом у техніці петриківського мистецтва студентами Факультету технологій та дизайну Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, які які свідомо присвятили цій значущій роботі свій вільний час, обравши творення українського простору замість відпочинку.
• Ще дві альтанки були розписані українськими майстринями, які проживають в Анталії. Це самовіддані та талановиті дівчата, які не злякалися та знайшли час для цієї складної роботи. Адже розпис стелі — це справді непросте мистецьке завдання, яке потребує потребує витримки та майстерності. Сьогодні в альтанках можна побачити розписи у трьох різних стилях, кожен з яких надає простору особливого характеру та неповторної атмосфери.
• Наступним етапом було перенесено барельєф Тараса Шевченка в затишне місце всередині парку, підгогтовлено площадку для встановлення основної паркової скульптури, майстри з мерії Муратпаша провели виконали всі необхідні роботи з прокладання електричних кабелів для підключення нового освітлення парку.
• Надзвичайно трудомісткою частиною модернізації парку стало виготовлення та доставка до Туреччини основних металевих конструкцій: 28 металевих ліхтарів з українським орнаментом та писанки.

Саме писанка, традиційний український оберіг і символ життя, стала центральною фігурою парку. Двадцять вісім ліхтарів із зображенням колосків пшениці та елементів українського орнаменту, розташовані вздовж двох доріжок, гармонійно доповнили цю композицію, створивши цілісний художній образ.

Виготовлення цих конструкцій вимагало виняткової точності, високого професіоналізму та багаторічного досвіду. Стало очевидно, що реалізувати такий складний задум зможе лише досвідчений майстер з України. Після тривалого пошуку ми знайшли такого фахівця в українському місті Полтава — саме там народилися ці витвори мистецтва, створені за дизайном, розробленим студентами Факультету технологій та дизайну Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Увесь процес виготовлення тривав понад два місяці. Додатковим викликом стало те, що конструкції необхідно було не просто виготовити, а й заздалегідь продумати їхню інженерну побудову таким чином, щоб їх можна було розібрати для транспортування до Туреччини, адже висота писанки складає 2 м, а її ширина 1,5 м. Майстер успішно впорався з обома завданнями, і сьогодні парк прикрашають вишукані металеві скульптури з українськими орнаментами та символами.

Колоски пшениці у візерунку писанки уособлюють хліб і саме життя — символи родючості, достатку, безперервності та відродження, а також єдності роду й землі. Образ Дерева життя та хрестоподібні композиції передають сакральне поєднання неба і землі, утверджуючи гармонію чотирьох стихій і світовий лад. Солярні знаки у формі ромбів символізують сонце, плин часу, вічність, добробут і плодючість. Хвилясті та ламані лінії орнаменту втілюють ідею вічного руху та нескінченності буття.

• Ще однією яскравою окрасою парку стало художнє освітлення дерев. У вечірній час воно створює особливу атмосферу затишку й тепла, підкреслюючи природну красу простору. У процесі розробки було розглянуто чимало колірних рішень, однак остаточний вибір зупинився на кольорах Державного Прапора України — як символі нашої ідентичності, єдності та незламності.

Що чекає:

• Яскравий і самобутній елемент оновленого дизайну - український рушник. За початковим задумом рушник планувалося викласти з бруківки на центральній доріжці парку. Проте, випалююче сонце Анталії надихнуло на іншу дуже оригінальну ідею, яка дозволить перенести частинку української культури до паркового простору та зберегти цю символічну перлину на довгі роки. Рушник буде відтворено фарбами на спеціальному полімерному матеоріалі, стійкому до інтенсивного сонячного випромінювання та дощів, що забезпечить довговічність і яскравість орнаменту.
• Розміщення на всій території парку кьюар-кодів з цікавою і пізнавальною інформацію про Україну. Ми прагнемо створити не лише приємний простір для відпочинку, але й освітній простір, де кожен бажаючий зможе розширити свої горизонти пізнання.
• Розміщення квітників та малих паркових скульптур.

Генеральне консульство України в Анталії висловлює щиру вдячність!

Мерії р-ну Муратпаша (м. Анталія)

Спонсорам:

• Туристична компанія «ANEX Tour»
• Компанія «KIRI BAUM»
• Фандрайзингова ініціатива «Фонд розвитку української культури в Туреччині» (телеграм-канал)
• Благодійний фонд «Добродія»
• Українська школа в Аланії «TISA»

Майстрам:

Сергій Рябічін (м. Полтава) – виготовлення паркових скульптур

https://www.facebook.com/reel/854659650594457

https://www.facebook.com/reel/2011397422764746

https://www.facebook.com/reel/1093269786142994/?s=single_unit

https://www.facebook.com/reel/1189626372750335

Чернова Тетяна - декан факультету технологій та дизайну УДУ ім. М. Драгоманова 

Дерман Ліля - завідувач кафедри дизайну та образотворчого мистецтва УДУ ім. М. Драгоманова 

Вовк Аліна - викладач кафедри дизайну та образотворчого мистецтва.  УДУ ім. М. Драгоманова

Ільіна Ірина - асистент  кафедри дизайну та образотворчого мистецтва УДУ ім. М. Драгоманова

Артімонова Тетяна - кандидат філософських наук, старший викладач УДУ ім. М. Драгоманова 

Романюк Софія - магістр кафедри дизайну та образотворчого мистецтва УДУ ім. М. Драгоманова 

Малишева Людмила - магістр кафедри дизайну та образотворчого мистецтва УДУ ім. М. Драгоманова

Гулій Анна - студентка 1 курсу кафедри дизайну та образотворчого мистецтва УДУ ім. М. Драгоманова

Віта Михайлова – ГО «Українська родина»

Катерина Самойлик – ГО «Українська родина»

Дмитро Бібік - ГО «Українська родина»

Юлія Блауш - Благодійний фонд «Добродія»

Андрій Блауш - Благодійний фонд «Добродія»

Ірина Негода - майстриня, куратор та виконавець "Рушника"

Марія Москалець

Юлія Чичкан

Інна Андрушкевич 

Гумру Маджунлу 

Олівія Гайворонська 

Ірада Тіщенко

Ольга Кузьминська

Анастасія Шупова

Ольга Генч 

Катерина Малих

Олена Балалан

Микита Балалан

Анна Мануйлова 

Вiкторiя Бабiчева 

Ми продовжуємо роботу над проєктом реорганізації Парку української культури, крок за кроком наповнюючи його новими сенсами та символами.

Запрошуємо кожного долучитися до цієї спільної справи — адже саме разом ми творимо простір, що об’єднує й надихає.

Невдовзі повідомимо про дату офіційного відкриття.

Щиро чекаємо вас у гості!